Показання: перикардит — гнійний, ексудативний (транссудативний), гемоперикард, тампонада серця.

  Розрізняють такі способи пункції перикарда (мал. 141): 1) спосіб Ларрея — про­кол роблять у куті між хрящем VII ребра й основою мечоподібного відростка ліво­руч; 2) спосіб Марфана — проколювання виконують під мечоподібним відростком по серединній лінії; 3) спосіб Пирогова—Караваєва — екстраплевральний прокол роблять у четвертому міжребер’ї ліворуч на 2 см вбік від груднини; 4) спосіб Делорма—Міньона — екстраплевральний прокол виконують у п’ятому—шостому між­ребер’ї біля лівого краю груднини; 5) спосіб Войнича—Сяножецького — роблять екстраплевральний прокол у п’ятому—шостому міжребер’ї праворуч на 2 см вбік від груднини; 6) спосіб Шапошникова — прокол виконують у третьому—четвертому міжребер’ї біля правого краю груднини.

Найбезпечнішими є точки Ларрея і Марфана.

Пункцію перикарда виконують під місцевою анес­тезією.

  Техніка пункції перикарда способом Ларрея: пунк­цію виконують у положенні хворого сидячи або напів- сидячи (мал. 142). Двічі обробляють ділянку проколю­вання спиртом етиловим. Шкіру знеболюють за допо­могою тонкої голки. Після проколювання шкіри в куті між хрящем VII ребра й основою мечоподібного від­ростка ліворуч пункційну голку заглиблюють на 1,5 см, постійно вводячи анестетик. Після цього голку повер­тають вгору і заглиблюють ще на 2—3 см, виконуючи Періодично аспіраційну пробу. Відчуття проколу щіль­ної тканини (діафрагми) свідчить про те, що голка проникла в порожнину перикарда (мал. 143). При Цьому також відчувають пульсацію серця. Ще раз уво­дять 1—2 мл анестетика і виконують аспірацію. При гнійному перикардиті порожнину перикарда проми­вають розчинами антисептиків і вводять антибіотики.