close

ОПЕРАЦІЇ НА ЩИТОПОДІБНІЙ ЗАЛОЗІ
04.01.2015, 14:27

Обсяг і методи оперативних втручань на щитоподібній залозі залежать від ха­рактеру патологічних процесів, які виникають у ній. У разі розвитку вузлового зоба залежно від величини і кількості вузлів виконують вилущування вузла (енуклеація), різні за обсягом резекції залози або поєднують енуклеацію з резекцією (енуклеація- резекція), при дифузному токсичному зобі — субтотальну резекцію У разі злоякіс­ного новоутворення, що поширюється за межі щитоподібної залози, потрібне екс- трафасціальне повне видалення органа (екстирпація) і репонарних лімфатичних вузлів.

СУБТОТАЛЬНА СУБФАСЦІАЛЬНА РЕЗЕКЦІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЗА О.В. НІКОЛАЄВИМ

 Показання: дифузний токсичний зоб, що не піддається консервативному лікуванню.    

 Положення хворого: лежачи на спині, піц лопатками — валик, голову дещо відкинуто назад.
 Знеболювання: операції на щитоподібній залозі виконують під наркозом або місцевим інфільтраційним знеболюванням. Останнє дає змогу в потрібний момент проконтролювати стан поворотного гортанного нерва, завдяки інфільтрації клітковинних просторів шиї полегшує видалення органа.
  Техніка операції: поперечний розріз Кохера проводять над яремною вирізкою груднини між внутрішніми краями груднинно-ключично-соскоподібних м’язів (мал. 112). Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію та підшкірний м’яз шиї. Поверхневі вени перев’язують. Поздовжньо розрізають власну фасцію шю. Груднинно-під’язиковий і груднинно-щитоподібний м’язи відводять у сторони, в разі потреби пересікають між затискачами або лігатурами і після цього відводять убік (мал. 113).
Під зовнішню капсулу залози вводять розчин новокаїну дня блокування нервових сплетень і гідравлічного препарування, унаслідок якого від задньосередньої поверхні 

бічних часточок залози відсовують розташований екстракапсулярно поворотний гор­танний нерв і прищитоподібні залози, розташовані під капсулою. Відділяють зовніш­ню капсулу від залози і відводять назовні до межі резекції. Судини захоплюють кровоспинними затискачами (мал. 114). Відсікання частки залози починають від пере­шийка, який обережно відділяють від передньої поверхні трахеї і перерізають міх двома затискачами (мал. 115). Внутрішню поверхню частки органа готують дня резек­ції так саме, як і інші поверхні. Упродовж усієї операції пальцем визначають задню поверхню щитоподібної залози, що прикриває нижні горлові нерви та іфишитогод.5- ні залози. Ця частина залози має бути міцно пов’язаною із задньобічною поверхнею трахеї. Відсікання тканини залози, яку потрібно вид-лити, починають з боку трахеї і виконують за можливості клиноподібно. У разі субтотальної резекції щитоподібної залоги залишають невелику пластинку тканини органа масою 2—6 г у ділянці розта­шування поворотного гортанного нерва та прищитоподібних залоз (збоку від трахеї) і вкривають їх зовнішньою капсулою, яку зашиваюто кеттутовими швами (мал. 116). Ретельно перев’язують усі судини, що були затиснуті. Так само резектують протилежну частку залози. Рану перед пошаровим зашиванням промивають розчином новокаїну.

Після видалення валика, підкладеного під лопатки хворого, розрізані м’язи за­шивають кеттутовими швами. До кукс залози підводять іумові смужки. Фасції та підшкірну жирову клітковину також зашивають кеттутовими швами, а краї шкіри — вузловими шовковими.

  Переваги субфасціальної субтотальної резекції щитоподібної залози за О. В. Ні- колаєвим полягають у тому, що цей метод завдяки перев’язуванню щитоподібних артерій і вен у просторі між нутрощевим листком четвертої фасції і власного капсу­лою щитоподібної залози дає змогу уникнути ускладнень, пов’язаних з ушкоджен­ням поворотних гортанних нервів і прищитоподібних залоз. Субфасціальний метод резекції щитоподібної залози сприяє мінімальній травматизації тканин, обмежує крововтрату під час операції і запобігає післяопераційному гіпотиреозу внаслідок збереження частини тканини органа.

  Можливі ускладнення операції резекції щитоподібної залози:

— сильні кровотечі, особливо в разі травмування тканин і кровоносних судин;

—  видалення прищитопсшібних залоз;

— травма поворотного гортанного нерва або стискання його гематомою, унас­лідок чого може розвинутись осиплість голосу або афонія;

—  повітряна емболія в разі травмування вен шиї;

післяопераційний тиреотоксикоз (симптоми — тахікардія, підвищення тем­ператури тіла, неспокій хворого, посилена пітливість).

Категорія: Оперативна хірургія | Додав: АДМІН
Переглядів: 4991 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/2