Показання: поранення, аневризма судини, поранення лиця з ушкодженням верх­ньощелепної артерії, видалення верхньої щелепи, навколовушної залози.

  Положення хворого: лежачи на спині з підкладеним під лопатки валиком, голову відкинуто назад і повернуто в бік, протилежний втручанню.

  Знеболювання: наркоз.

  Техніка операції: уздовж переднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза від кута нижньої щелепи вниз проводять розріз завдовжки 5—6 см (мал. 118). Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу та власну фасції шиї, піхву груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, який тупо ВИДІЛЯЮТЬ і зміщують гачком назовні. Через тонкий задній листок фасціального ложа зазвичай просвічує лопатково-під’язиковий м’яз, що утворює кут із груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. Уздовж умовної бісектриси куга розташована темна смуга, що відповідає внут­рішній яремній вені. За допомогою жолобуватого зонда розкривають фасціальне ложе сонної артерії. Зміщують убік венозні стовбури та під’язиковий нерв, які перекрива­ють рану. Зовнішня сонна артерія відрізняється від внутрішньої тим, що має гілки.

Під час перев’язування зовнішньої сонної артерії з боку яремної вени за допомо­гою судинної голки під неї підводять дві лігатури, які зав’язують з проміжком в 1,5 см вище від її першої гілки (верхньої щитоподібної артерії). Це дає змогу створити кращі умови для відновлення кровообігу в периферійній частині зовнішньої сонної артерії і зменшити ризик утворення тромбу в перев’язаному кінці. На центральний кінець артерії доцільно накласти дві лігатури, одна з яких має бути прошивною.