АНАТОМІЯ (грецькою. anatome - розсічен-ня, розчленування) - наука про будову та форми організму, ор¬ганів і тканин людини. Термін «ана-томія» походить від назви одного з мето¬дів ви-вчення, однак не є лише аналі¬тичною наукою. Вана вивчає тіло людини та тварин, системи ор-га¬нів та тканин у їх функціональній взаємодії, в процесі становлення і розвитку. В анатомії, як в будь-якій науці, аналіз поєднується з синтезом, за детальним описом будови лежить розкриття його причинної обумов¬леності і досліджуються об’єк¬тивні закони організації живих систем.
Анатомія людини дає систематизо¬ваний опис форми, будови, положення і топографічних взає¬мовідносин частин тіла і органів з урахуванням їх вікових змін, статевих відмін та індивідуаль¬них особливостей. Виявляє взаємозв’язок між фор-мою і будовою ор¬ганів і їх функціями, будовою ті-ла людини в цілому стосовно до умов існування, підтверджує одно з основних по¬ложень – взаємо-зв’язок між формою і функцією. Анатомія вивчає особливості тіла людини в цілому, внут¬рішню ар-хітектоніку та просторове положення органів в їх виникненні, становленні і роз¬витку. Анатомія ви-вчає ево¬люцію розвитку систем і органів у тварин (порівняльна анатомія), досліджує будову ор-ганів у людини у філогенезі (антропогенез), а також в онтогенезі (ембріологія, геронтологія). Такий всебічний підхід потрібен для виявлення внутрішніх і зовнішніх причин, що обумовлюють анатомічні осо¬бливості людини порівнянне з тва-ринами, функціональні пристосування форми і будови органів, вікові закономір¬ності їх розвитку, статеві відміни та індивідуальні особливості. Фо-рма і будова тіла людини вивчаються як наслідок тривалої еволюції хребетних тварин і одночасно як резуль¬тат його індивідуального розвитку. 
Анатомія вивчає інди¬відуальну мінливість форм і будови тіла людини та всіх складових його частин і органів. Встановлюються крайні фор¬ми індивідуальних відмінностей та найбільш типові ін¬дивідуальні анатомічні осо¬бливості, виявляють-ся кореляції, закономірності взаємовідносин ін¬дивідуальної мінливості окремих органів або час-тин тіла та типу будови тіла в цілому під впливом багато чисельних внутрішніх факторів і впливу зовнішнього середовища. Вив¬чивши будову тіла людини і правиль¬но зрозумівши, як впливає на організм зовнішнє середовище, мож¬на розробити крите¬рії здорового фізи¬чного розвитку.
Анатомія разом із фізіо¬логією відноситься до фундаментальних для медицини дисциплі¬н. Де-тальне знання будови тіла надзвичайно важливо для пізнання загальних біологічних закономірнос-тей, які є основою наукового розуміння властиво-стей здоров’я та хвороби, без чого неможливо проведе¬ння лікування і профі¬лактики. Значення анатомії для медицини так розуміли лікарі та анатоми. Везалій писав о том, що анато¬мія «при-значена для збереження людського здоров’я ». Без анатомії ме¬дицина не змогла б стати науко-вою. На початку 19 ст. вчи¬тель М.І.Пирогова ро-сійський лікар Е.О. Myхін підкреслив: «Лікар не може виконувати посаду свою, не знаючи анато-мії». Видатний московський акушер А.П. Губарев відмічав:«Без анатомії немає ні хірургії, ні терапії, а є лише прикмети і забобони».
Анатомія знаходиться в щільних взаємовід¬ношеннях з рядом інших наук. Вона є частиною морфології, як розділу біології.
Професор П.П. Шапаренко