Топографiя мозкового черепа - П.П. Шапаренко, Л.П. Смольський Анатомія людини. - Анатомія людини - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Веб-портал
для студентів - медиків
Анатомія Оперативна хірургія

Категорії розділу

Скелетна система [5]
Мязова система [2]
Нервова система [2]
Ендокринна система [0]
Серцево-судинна система [1]
Імунна система [1]
Дихальна система [0]
Травна система [2]
Сечовидільна система [1]
Репродуктивна система [0]
Життєвий цикл людини [0]
Клітини, шкіра та епітелій [2]
П.П. Шапаренко, Л.П. Смольський Анатомія людини. [18]
Топографічна анатомія [3]
1 [2]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
АДМІН

Медицина

Головна » Файли » Анатомія людини » П.П. Шапаренко, Л.П. Смольський Анатомія людини. [ Додати матеріал ]

Топографiя мозкового черепа
08.03.2015, 01:15

 

Череп (cranium) - це скелет голови, до складу якого входить 23 кiстки, що за винятком нижньої щелепи i пiд’язикової кiстки нерухомо з’єднанi мiж собою. Ви уже переконалися, що вивчення кiсток черепа потребує опрацювання матерiалу з використанням натуральних препаратів. Череп у цілому зверху, знизу, ззаду, збоку i спереду, тобто з рiзних позицiй має наступні назви: верхня норма (norma superior), нижня норма (norma inferior), потилична норма (norma occipitalis), бічна норма (norma lateralis), лицева норма (norma facialis).

 

Верхня частина черепа є його склепінням (calvaria), нижня - основа черепа (basis cranii). Межа мiж склепiнням черепа i його основою являє собою умовну лiнiю, що проходить через зовнiшнiй потиличний виступ, верхню каркову лiнiю до основи соскоподiбного вiдростка, далі – над зовнiшнiм слуховим отвором, по основi виличного вiдростка скроневої кiстки i по пiдскроневому гребеню великого крила клиноподiбної кiстки. Ця лiнiя продовжується вгору до виличного вiдростка лобної кiстки i по надочноямковому краю досягає носо-лобного шва.

На зовнiшній поверхні склепiння черепа видно шви (suturae cranii) між кістками черепа. Вони мають спецiальнi назви. По серединi склепiння мiж однойменними стріловими краями тiм’яних кiсток проходить стрілове шво (sutura sagittalis). Спереду, перпендикулярно до нього, мiж лобовою лускою i тiм’яними кiстками розташоване вiнцеве шво (sutura coronalis). Ззаду мiж тiм’яними кiстками i потиличною лускою розташоване ламбдоподiбне шво (sutura lambdoidea). На бiчнiй поверхнi склепiння з кожного боку тiм’яна кiстка i луска скроневої кiстки з’єднанi лусковим швом (sutura squamosa).

Кiстки склепiння черепа складаються з зовнiшньої пластинки (lamina externa), внутрiшньої пластинки (lamina interna) i губчатки, або диплоє (diploё). У губчатці проходить багато каналiв (canalеs diploё), якi крiзь отвори в кiстках сполучаються мiж собою, а завдяки тому, що в них розташованi вени, ці канали з’єднують зовнiшнi вени склепiння черепа з пазухами твердої оболони головного мозку.

 На поверхні внвутрішньої пластинки склепiння черепа є багато дрiбних борозен, в яких розмiщенi гiлки оболонних артерiй i вен (sulci arteriosi et sulci venosi). Посерединi склепiння в напрямку стрілової площини розташована борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). Збоку вiд борозни мiстяться зернисті ямочки (foveolae granulares), а по всiй внутрiшнiй поверхнi – втиснення звивин (impressiones gyrorum).

У переднiй частинi склепiння розташований лоб (frons), з боків – лобнi горби, надбрiвнi дуги, по серединi – надперенiсся (glabella). У порожнинi мозкового черепа розмiщується головний мозок з оболонами i кровоносними судинами, тому склепiння черепа має форму купола i виконує захисну функцiю. Форма склепiння черепа i структура його кiсток визначають механiчну мiцнiсть черепа. Є данi, що максимальнi механiчнi навантаження, якi призводять до ушкодження черепа, досягають 1110-1140 кг. При цьому спочатку руйнуються диплоє i внутрiшня компактна пластинка, яку через її ламкість називають склоподiбною пластинкою.

Основу черепа (мал. 35, 36) подiляють на внутрiшню та зовнiшню (basis cranii externa et basis cranii interna).

На внутрiшнiй основi черепа видiляють три черепнi ямки: передню, середню та задню.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена мозковою поверхнею очноямкової частини лобової кiстки, малими крилами клиноподібної кiстки та дірчастою пластинкою решiтчастої кiстки. В центрi передньої черепної ямки розмiщений пiвнячий гребiнь, спереду вiд нього - слiпий отвiр, а з боків – численнi отвори, крiзь якi проходять нитки нюхових нервiв та передня решiтчаста артерiя, решiтчастi вени, переднiй решiтчастий нерв. На всiй внутрiшнiй поверхнi основи черепа є втиснення звивин великого мозку.

Мал. 35. Внутрішня основа черепа:

 

1 - for. caecum;

2 - cribrae laminae cribrоsae;

3 - canalis opticus;

4 - fissura orbitalis superior;

5 - for. rotundum;

6 - for. ovale;

7 - for. spinosum;

8 – for. caroticum internum;

9 - porus acusticus internus;

 

 

10 - for. jugulare;

11 - fossa hypophysialis;

12 - for. magnum;

13 - crista occipitalis interna;

14 - protuberantia occipitalis interna;

15 - sul.sinus transversi;

16 - sul. sinus sigmoidei;

17 - sul. sinus petrosi superioris.

Cередня черепна ямка (fossa cranii media) значно глибша за передню та утворена тiлом i великими крилами клиноподiбної кiстки та передньою поверхнею кам’янистої частини скроневої кiстки; вона має три заглибини - двi бічні та центральну, утворену турецьким сiдлом. На днi турецького сiдла розташована гiпофiзна ямка, в якій розмiщується гiпофiз. У бічних частинах середньої черепної ямки розмiщенi скроневi частки пiвкуль головного мозку. Межа мiж передньою та середньою черепними ямками проходить по задньому краю малих крил, а мiж основою крил - по не завжди добре розвиненому горбку сідла. Середню ямку черепа вiдокремлює вiд задньої верхнiй край кам’янистої частини скроневих кiсток i спинка турецького сiдла. Спереду вiд гіпофізної ямки розмiщується передперехресна борозна, яка веде праворуч i лiворуч в зоровий канал, через останнiй проходять зоровий нерв i очна артерiя.

На бiчнiй поверхнi тiла клиноподiбної кiстки є сонна борозна, яка веде до внутрiшнього сонного отвору на верхiвцi кам’янистої частини скроневої кiстки; тут же, спереду вiд верхiвки розмiщується рваний отвiр (foramen lacerum), який продовжується назад в клино-кам’янисту щiлину (fissura sphenopetrosa). Мiж малими i великими крилами та тiлом клиноподiбної кiстки розташована верхня очноямкова щiлина. Через неї проходять: окоруховий нерв (III пара черепних нервів), блоковий нерв (IV пара черепних нервів), очний нерв V пари черепних нервів, вiдвiдний нерв (VI пара черепних нервів), гiлки оболонних артерiй, верхня очна вена. Ззаду i знизу вiд цiєї щiлини в основi великого крила клиноподiбної кiстки розташований круглий отвiр, який заповнює верхньощелепний нерв V пари черепних нервів; далi – овальний отвiр, в якому міститься нижньощелепний нерв V пари черепних нервів, оболоннi артерiї та венозне сплетення; ще далi – остистий отвiр, в якому мiститься середня оболонна артерiя, венозне сплетення та остистий нерв.

Передня поверхня кам’янистої частини скроневої кiстки утворює ззаду бiчнi частини середньої черепної ямки. Посерединi цiєї поверхнi розташоване дугове підвищення, латерально - покрiвля барабанної порожнини; попереду від неї – розтвори каналів, борозни малого та великого кам’янистих нервiв i трійчасте втиснення. По верхньому краю кам’янистої частини проходить борозна верхньої кам’янистої пазухи.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кiсткою, заднiми поверхнями кам’янистої частини скроневих кiсток i внутрiшнiми поверхнями соскоподiбних вiдросткiв, а також задньою частиною тiла клиноподiбної кiстки i соскоподiбними кутами тiм’яних кiсток. У центрi ямки є великий отвiр, до якого спереду спускається схил (clivus), утворений тiлами клиноподiбної та потиличної кiсток. Збоку вiд нього розмiщенi яремнi отвори (foramen jugulare), якими закiнчується борозна сигмоподібної пазухи i починається внутрiшня яремна вена. Через передню частину яремного отвору проходять язикоглотковий (IX пара черепних нервів), блукаючий (X пара черепних нервів), додатковий (XI пара черепних нервів) черепнi нерви, а через канал пiд’язикового нерва – однойменний нерв (XII пара черепних нервів).

В задню черепну ямку вiдкривається внутрiшнiй слуховий хiд, у глибинi його бере початок лицевий канал в якому проходить лицевий нерв (VII пара черепних нервів) та присiнково-завитковий нерв (VIII пара черепних нервів). На задньому краї кам’янистої частини, в дiлянцi кам’янисто-потиличної щiлини (fissura petrooccipitalis) розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris), в якiй розташований однойменна пазуха твердої оболони головного мозку. Крiм того, на заднiй поверхнi є отвір канальця присiнка, через який проходить ендолiмфатична протока, що впадає в ендолiмфатичний мiшечок твердої оболонки головного мозку; а на задньому краї кам’янистої частини вiдкривається отвір канальця завитки, в якому проходить перилiмфатична протока, вона впадає у верхню цибулину внутрiшньої яремної вени.

На внутрiшній поверхні потиличної луски i бічних частин потиличної кiстки позаду від великого потиличного отвору по серединнiй лiнiї пiднiмається внутрiшнiй потиличний гребiнь, який доходить до внутрiшнього потиличного виступу. Вiд останнього в обидва боки вiдходять борозни поперечної пазухи, продовжуючись у борозну сигмоподібної пазухи, яка проходить на внутрішній поверхнi тiм’яної кiстки та соскоподiбного вiдростка скроневої кiстки i повертає до яремного отвору. Наприкiнцi борозни сигмоподібної пазухи з нею з’єднується борозна нижньої кам’янистої пазухи i вiдкривається соскоподiбний отвiр. Крiм того, з верхньою частиною борозни сигмоподібної пазухи з’єднується борозна верхньої кам’янистої пазухи. В заднiй черепнiй ямцi розмiщуються мiст, мозочок та довгастий мозок.

 

До зовнiшньої основи черепа (basis cranii externa) входять рiзнi утворення мозкового i лицевого черепа, якi розмiщуються на нижнiй поверхнi, тобто тi кiстки черепа, якi з’єднанi мiж собою нерухомо (крiм нижньої щелепи i пiд’язикової кiстки). У центрi зовнiшньої основи розташовується основна частина потиличної кiстки з глотковим горбком, також бічні частини та потилична луска до верхньої каркової лiнiї, великий отвiр i зовнiшнiй потиличний гребiнь з двома карковими лiнiями та площинами. Збоку вiд великого отвору розташованi потиличнi виростки з каналами пiд’язикового нерва, а ззаду вiд них є виростковi ямки з виростковими каналами. Останнi вiдкриваються в яких розташовуються випускнi вени (виросткова i соскоподiбна), якi вiдводять кров із венозних пазух до зовнiшнiх вен голови ( мал. 36).

Збоку вiд потиличної кiстки розташовані скроневі кiстки з утвореннями нижньої поверхнi кам’янистої частини. Щiлини, якi вiдокремлюють кам’янисту частину вiд основної частини потиличної кiстки наступні: кам’янисто-потиличну (fissura petrooccipi-talis) i клино-кам’янисту (fissura spheno-petrosa). Знайдiть зовнiшнiй i внутрiшнiй соннi отвори, сонний канал, яремний отвiр, шилоподiбний i соскоподiбний вiдростки, шило-соскоподiбний отвiр, кам’янисту ямочку, отвір барабанного канальця, барабанну частину, барабанно-лускову щiлину, кам’янисто-лускову i кам’янисто-барабанну шілини, згадайте, якi судини i нерви в них проходять (глибока вушна артерія та передня барабанна артерiя - гiлки щелепної артерiї, барабанна струна - гiлка проміжного нерва). У барабанно-соскоподібній щiлинії відкривається соскоподібний каналець, який починається в яремній ямці скроневої кiстки.

 

Мал. 36. Зовнішня основа черепа:

 

1 - canalis incisivus;

2 - for. palatinum majus;

3 - choanae;

4 - for. lacerum;

5 - for. ovale;

6 - for. spinosum;

7 - apertura externa canalis carotici;

8 - for. jugulare;

 

 

9 - for. stylomastoideum;

10 - tuberculum pharyngeum;

11 - condylus occipitalis;

12 - canalis condylaris;

13 - crista occipitalis externa;

14 - linea nuchae inferior;

15 - linea nuchae superior;

16 - protuberantia occipitalis externa;

17 - for. magnum.

 

 

На препаратах необхідно вміти знаходити: соскоподiбний вiдросток, соскоподiбну вирiзку, борозну потиличної артерiї, зовнiшнiй слуховий отвiр та зовнiшнiй слуховий хiд, виличний вiдросток, виличну дугу, нижньощелепну ямку, суглобовий горбок, на клиноподiбнiй кiстцi овальний та остистий отвори, бічну і присередню пластинки крилоподiбного вiдростка клиноподібної кістки та крилоподiбну ямку мiж ними, човноподiбну ямку, пiднебiнно-пiхвову i лемешево-пiхвову борозни, рваний отвiр, крилоподiбний канал.

 

Кiсткове пiднебiння (palatum osseum) складають пiднебiннi вiдростки обох верхнiх щелеп i горизонтальнi пластинки обох пiднебiнних кiсток. Між ними знаходяться серединний та поперечний піднебінні шви, рiзцевий канал, задня носова ость, великий пiднебiнний отвiр i малi пiднебiннi отвори.

 

Потилична норма, яке передбачає обстеження потиличної частини мозкового черепа. У межах потиличної норми розташована зовнiшня поверхня потиличної луски, зовнiшня поверхня задньої частини тiм’яних кiсток та задня поверхня соскоподiбного вiдростка. У полi зору - ламбдоподiбне шво, задня частина стрілового та потилично-соскоподiбного швів. На потиличнiй кiстцi є зовнiшнiй потиличний гребiнь, вiд якого вбік вiдходять дві горизонтальнi карковi лiнiї: верхня i нижня, а над верхньою є ще найвища каркова лінія. У межах соскоподiбного вiдростка скроневої кістки знаходиться соскоподiбний отвiр, соскоподiбна вирiзка i борозна потиличної артерiї.

 

Бічна норма. Верхньою межею дiлянки є верхня скронева лiнiя, нижньою - зовнiшня поверхня основи черепа. У дiлянцi бічної проекцiї черепа виділяють скроневу, пiдскроневу та крило-пiднебiнну ямки.

 

Скронева ямка (fossa temporalis) утворена зовнішньою поверхнею тiм’яної кiстки, скроневою поверхнею великого крила клиноподiбної кiстки, лусковою частиною скроневої кiстки та лобовою лускою. Передню стiнку ямки утворює вилична кiстка та виличний вiдросток лобової кiстки. Умовно верхньою межею є верхня скронева лiнiя, нижньою – пiдскроневий гребінь великого крила клиноподiбної кiстки. Ззовні скронева ямка обмежована виличною дугою. Скронева ямка заповнена скроневим м’язом, скроневою фасцiєю та жировою тканиною.

Пiдскронева ямка (fossa infratemporalis) є продовженням скроневої ямки. Верхню стiнку її утворюють скронева поверхня лускової частини скроневої кiстки i пiдскронева поверхня великого крила клиноподiбної кiстки. Передню стiнку утворюють верхньощелепний горб i пiдскронева поверхня тiла верхньої щелепи. Присередню стiнку утворює бічна пластинка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. Знизу пiдскронева ямка стiнки не має, з боку вона обмежована гiлкою нижньої щелепи. Спереду пiдскронева ямка через нижню очноямкову щiлину сполучається з очною ямкою, присередньо – з крило-пiднебiнною ямкою. Пiдскронева ямка виповнена бічним крилоподiбним м’язом, нижньою частиною скроневого м’яза, в ній проходить верхньощелепна артерiя з її гiлками та крилоподiбне сплетення занижньощелепної вени.

 

Крило-пiднебiнна ямка (fossa ptery-gopalatina) є кінцеве заглиблення пiдскроневої ямки, яка сполучається з нею через крило-верхньощелепну щiлину (fissura pterygomaxillaris; мал. 37).

Стінки:

  • передня - горб верхньої щелепи;
  • присередня - перпендикулярна пластинка пiднебiнної кiстки;
  • задня - передня поверхня крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки;
  • верхня (не всіма визнається) – підскронева повехня великого крила клиноподібної істки (facies infratemporalis).

Крило-пiднебiнну ямку виповняють: однойменний парасимпатичний вузол, жирова тканина, проходять судини і нерви.

 

Мал. 37. Крилоподібно-піднебінна ямка (права, сагітальний розтин):

 

1 - processus pterygoideus;

2 - canalis pterygoideus;

3 - canalis palatinus major (et minor);

4 - for. sphenopalatinum;

5 - fissura orbitalis inferior;

6 - for. rotundum;

7 – sinus maxillae.

 

Сполучення крило-пiднебiнної ямки:

1. З носовою порожниною крило-пiднебiнна ямка сполучається через клино-пiднебiнний отвiр (foramen sphenopalatinum) у перпендикулярній пластинцi пiднебiнної кістки; отвiр обмежований тiлом клиноподiбної кiстки i клино-пiднебiнною вирiзкою пiднебiнної кiстки, через нього в носову порожнину проходять заднi носовi нерви i клино-пiднебiнна артерiя.

2. З ротовою порожниною крило-пiднебiнна ямка з’єднується через великий пiднебiнний канал (canalis palatinus major), який утворений однойменними борознами на трьох кiстках: перпендикулярнiй пластинцi пiднебiнної кiстки, тiлi верхньої щелепи i на переднiй поверхнi крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. У ротовiй порожнинi на твердому пiднебiннi канал розкривається великим пiднебiнним отвором i двома малими пiднебiнними отворами. У каналi проходять пiднебiннi нерви, низхiдна пiднебiнна артерiя, вени.

3. З очною ямкою крило-пiднебiнна ямка з’єднується через нижню очноямкову щiлину (fissura orbitalis inferior), в нiй проходять пiдочноямкові нерв, артерiя i вени.

4. Із середньою черепною ямкою крило-пiднебiнна ямка з’єднується за допомогою круглого отвору клиноподiбної кiстки. Із середньої черепної ямки в крило-пiднебiнну ямку через круглий отвiр проходить верхньощелепний нерв V пари черепних нервів;

5. Із рваного отвору в крило-пiднебiнну ямку на її заднiй стiнцi вiдкривається крилоподiбний канал, в якому проходить однойменний нерв i кровоносні судини.

6. Вхід до крило-піднебінної з підскроневої ямки – fissura pterigomaxillaris (крило-верхньощелепна щілина). 

 

Категорія: П.П. Шапаренко, Л.П. Смольський Анатомія людини. | Додав: АДМІН
Переглядів: 1005 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Імя*:
Код *:
div id="footer">Copyright MyCorp © 2016 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz