Клітина - Клітини, шкіра та епітелій <!--if(Анатомія людини)-->- Анатомія людини<!--endif--> - Медицина - Medbrat - медичний портал, анатомія
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
   
Середа, 23.07.2014, 07:25
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
medbr.at.ua
Головна » Медицина » Анатомія людини » Клітини, шкіра та епітелій

Клітина
17.04.2011, 17:07
Кліти́на — (грец. kytos — порожнина) — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, оточена мембраною. Елементарна (найпростіша) жива система, яка (на відміну від вірусів) здатна самостійно відтворюватися.

Усі живі організми (крім вірусів) складаються з однієї, або більше клітин. Відповідно, вони поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні.

Одноклітинні мікроорганізми, такі як бактерії, археї, деякі водорості та гриби, здатні рости і розмножуватись цілком незалежно від решти популяції свого виду. Залежно від наявності їх клітинах сформованого ядра, одноклітинні поділяються на доядерні або прокаріоти та ядерні — еукаріоти.

До баготоклітинних належать всі інші організми, що складаються з більш як однієї клітини. До таких належить зокрема і людина. У цих організмів різні групи клітин функціонально спеціалізуються у процесі диференціації об`єднуючись в тканини і узалежнюючись одна від іншої.

Будова


Істотними елементами клітини є мембрана, що оточує її і перешкоджає вільному обміну речовин між клітиною та зовнішнім середовищем. Клітинний вміст складається з цитоплазми, наповненої органелами. Найменшими клітинами в організмі людини є малі лімфоцити та клітини-зерна мозочка, їхні розміри — 4-5 мкм. Найбільшими є яйцеклітини — 130—150 мкм.

Склад клітини


                                                                               Склад клітини

СкладоваБудова
Функції
Клітинна стінка
Целюлоза і пектини, у тваринної клітини ззовні глікокалікс

Надання певної форми клітині;
Захист клітини

Плазматична мембрана
Двомембранна структура, будова – біліпідний шар (що складається з фосфоліпідів, гліколіпідів та холестеролу; зовнішній шар гідрофільний, внутрішній – гідрофобний; холестерол обумовлює жорсткість мембрани). Ззовні – мозаїчно вкраплені вуглеводні, зв’язані з білками або жирами (властива напівпроникність; також обумовлюють адгезію); через всю товщину мембрани проходять інтегральні білки (транспортна функція); на зовнішній поверхні мембрани знаходяться периферичні білки (рецепторна функція; зв’язані з полярними головками мембрани), у товщі мембрани – напівінтегральні (стабілізують структуру мембрани)

Бар'єрна (обмежує внутрішній зміст від навколишнього середовища);
Транспортна (розчинення речовин у біліпідному шарі та переміщення розчинених йонів за допомогою білків-перенощиків);
Секреторна (утворення і виділення клітинних речовин у навколишнє середовище);
Фагоцитоз, піноцитоз
Цитоплазма
Гіалоплазма, органели (ЕПС, мітохондрії, рибосоми тощо) та цитоплазматичні включення

Об'єднання складових частин клітини;
Гліколіз;
Біосинтез білків (за участі рибосом)

Гіалоплазма
Рідке середовище (колоїдний розчин) цитоплазми, у якому містяться органели і включення

Сполучна (взаємозв'язок усіх частин клітини);
Внутрішнє середовище, що бере участь в усіх процесах метаболізму;
Транспортна (завдяки в'язкості і здатності до переміщення забезпечує транспорт речовин)
Рибосома
Найважливіший немембранний органоїд живої клітини сферичної або злегка еліпсоїдні форми, діаметром 100—200 ангстрем, що складається з великої та малої субодиниць
Трансляція генетичної інформації закодованої в мРНК.
Ендоплазматична сітка
Ультрамікроскопічна система мембран, що утворюють трубочки, канальні, цистерни і пухирці; сітка об'єднана із зовнішньою мембраною ядерної оболонки та зовнішньою клітинною мембраною; є два типи — гранулярний (на поверхні — рибосоми) і гладкий (рибосоми на поверхні відсутні)

Поділ внутрішньоклітинного середовища;
Транспортування речовин;
Cинтез ліпідів і вуглеводів;
Біосинтез білка (гранулярний тип);
Запасання йонів кальцію (гладкий тип);
Знешкодження отруйних речовин у печінці (гладкий тип)
Комплекс Гольджі
Система плоских порожнистих міхурців з трубочками по краях (неактивними лізосомами); у рослинних клітинах містить полісахариди, які використовуються для будови целюлозної оболонки

Дозрівання та накопичення речовин, виділення продуктів внутрішньоклітинного синтезу, продуктів метаболізму, токсинів;
Оновлення мембран;
Вироблення лізосом;
У рослинній клітині — побудова клітинної стінки, синтез ліпідів і вуглеводів
Мітохондрії
Подвійна мембранна оболонка. Зовнішня мембрана містить отвори, що складаються зі спеціальних білків (ці утвори пропускають невеликі молекули та йони); наявні ферменти – монооксигеназа, ацил-CoA-синтетаза, фосфоліпаза А2. Внутрішня мембрана таких утворів не має; складається з молекул H-залежної АТФ-синтази, які, при проходженні через них протонів, синтезують АТФ; для збільшення площі поверхня хвилевидна (кристи); містить фосфоліпід кардіолопін, який робить мембрану непроникною для H+. Внутрішня порожнина заповнена матриксом, де містяться ферменти та мітохондріальні ДНК і РНК. Мітохондрія також містить рибосоми, білки, вітаміни і ліпіди. У клітині міститься від 1 до 1500 мітохондрій

Постачання клітини енергією, яку мітохондрія нагромаджує у формі АТФ (розщеплення вуглеводів, окиснення жирних кислот, амінокислот зі звільненням енергії ті запасання її у вигляді енергії зв'язків у молекулах АТФ);
Синтез деяких амінокислот (глютамінової) і активне нагромадження йонів
Цитоплазматичні включення
Продукти життєдіяльності клітини, що нагромаджуються в цитоплазмі (крохмаль, глікоген, кристали солей)
Накопичення запасних речовин
Ядро

Оболонка ядра (з ядерними порами) і ядерце. Оболонка складається з двох шарів (внутрішнього і зовнішнього, який переходить у ЕПС). У ядрі містяться хромосоми, які, спочатку маючи двохроматидну будову, після поділу ядра стають однохроматидними. Внутрішнє середовище заповнене ядерним соком, до складу якого входять білки-ферменти, необхідні для синтезу нуклеїнових кислот, фібрилярних білків, вуглеводів, мінеральних солей і води.

Усередині ядра розміщене ядерце - специфічне тільце, що не має мембрани (у ядрі від 2 до 7 тілець). Складається з білка та РНК. Формуються на певних ділянках окремих хромосом. Під час поділу клітин розпадається. Місце синтезу субодиниць рибосом

Ядро
Зберігання генетичної інформації і її використання для створення й підтримки клітинної організації;
Регуляція зчитування спадкової інформації;
Самоподвоювання генетичного матеріалу;
Передача інформації материнської клітини дочірній.
Ядерце
Синтез субодиниць (великої і малої) рибосом.
Ядерний сік
Взаємозв'язок структур ядра;
Проведення речовин, що синтезуються у ядрі;
Регулювання функціонування спадкового матеріалу;
Опорна

Лізосоми                                                                                               
Круглясті або овальні утвори з окремою мембраною, що містять більше як 30 ферментів. Формуються з пухирців (везикул), які відділяються від комплекса Гольджі, та ендосом, у які потрапляють речовини при ендоцитозі. Розрізняють первинні (які містять неактивні ферменти) та       вторинні (ферменти яких активні) лізосоми. Кількість визначається життєдіяльністю клітини та її фізіологічним станом                                                                                                            

Внутрішньоклітинне травлення (гідролітичне розщеплення білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів і ліпідів);
Самоперетравлювання клітин, які відмерли (лізис);
Знищення ушкоджених органоїдів клітини
Вакуолі
Великі пухирці із переважно водним змістом (мінеральні солі, цукор, пігменти, органічні кислоти, ферменти). Утворюються з пухирців ЕПС або пухирців Гольджі. Розрізняють чотири типи вакуолей — скоротливі, або пульсуючі (осмотична регуляція у прісноводних найпростіших), травні (насамперед у тваринній клітині), фагоцитарні та центральну вакуолю рослинної клітини (виникає з маленьких вакуоль і пухирців ЕПС). Вміст — клітинний сік

Зберігання різних речовин (кінцевих продуктів обміну — глюкози, фруктози, пігментів, яблучної і лимонної кислоти);
Підтримка осмотичного тиску в клітині
Життєвий цикл клітини


Життєвий цикл клітини — проміжок часу від моменту виникнення клітини до її загибелі або до наступного поділу. Вид тканини, до якого належить клітина, зумовлює характер цього циклу в багатоклітинному організмі. В оновлюваних тканинах (епітелій кишок, кістковий мозок, шкіра) 80% клітин постійно перебувають у мітотичному циклі, а 20% виходять із циклу, диференціюються та починають виконувати свої специфічні функції. В інших тканинах це співвідношення може бути іншим, наприклад, у печінці й нирках тільки 5-10% клітин безперервно діляться, а інші виходять з мітотичного циклу й спеціалізуються.

Стадії життєвого циклу клітини


Мітоз - збільшення кількості клітин і рівномірний розподіл генетичного матеріалу між двома дочірніми клітинами (загалом — процес утворення двох дочірніх клітин, ідентичних материнській клітині — відновлення тканин у процесі їхнього старіння)

Мейоз - Забезпечення поділу статевих клітин (утворення чотирьох гамет з гаплоїдним набором хромосом з вихідної материнської клітини з диплоїдним набором хромосом)

Категорія: Клітини, шкіра та епітелій | Додав: АДМІН | Теги: Клітина
Переглядів: 2210 | Завантажень: 0 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 3
3 (21.11.2012 19:15) [Материал]
где внутришня клитына

2 (24.09.2012 17:24) [Материал]
я как занимаюсь танцами я сам незнаю и мне напишыте пожалуста знал в 10 класе а сейчас ((((( незнаю

1 (24.09.2012 17:22) [Материал]
Я непонимаю напишите мне я вам задам вопрос У якому стані в клітині містяться солі?можите писать на украинской я пойму

Імя*:
Код *:
?if(1)?>