Витяг з наказу МОЗ №676 від 31.12.2004

Аномалії пологової діяльності – стан, коли частота, тривалість, ритм і сила переймів та потуг не забезпечують динамічного, у межах фізіологічних параметрів часу, просування плода та вигнання його без порушення біомеханізму пологів. Можливі розлади кожного із показників скоротливої діяльності матки – тонусу матки, ритму, частоти і координації скорочень, інтервалів між переймами, потугами, тривалості пологів.

Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (ВООЗ, 1995)

Первинна слабкість пологової діяльності:

- відсутність прогресуючого розкриття ш/м;

- первинна гіпотонічна дисфункція матки.

Вторинна слабкість пологової діяльності:

- припинення переймів у активній фазі пологів;

- вторинна гіпотонічна дисфункція матки.

Інші види аномалій пологової діяльності:

- атонія матки;

- хаотичні перейми;

- слабкі перейми.

Стрімкі пологи.

Гіпертонічні, некоординовані і затяжні скорочення матки:

- дистоція ш/м;

- дискоординована родова діяльність;

- гіпертонічна дисфункція матки;

- тетанічні скорочення.

Прелімінарний фізіологічний період характеризується нерегулярними, слабкими переймоподібними болями внизу живота та у попереку, які виникають на фоні нормального тонусу матки при зрілій ш/м (шкала Бішопа). Тривалість фізіологічного прелімінарного періоду складає 6 – 8 год.

Оцінка ступеня „зрілості” ш/м за Бішопом (В)

Примітка:     

            0-2 бали – шийка “незріла”;

             3-5 балів – шийка “недостатньо зріла”;

             ≥ 6 балів – шийка “зріла”.

Характеристика першого і другого періодів пологів (B)

Удавані перейми (патологічний прелімінарний період)

Тривають більше 6 годин, можливо до 24 - 48 годин, характеризуються нерегулярними різної тривалості та інтенсивності переймоподібними болями унизу живота, в ділянці попереку та крижів. Тонус матки підвищений, але перейми непродуктивні, оскільки відсутня динаміка розкриття ш/м. Жінка тривалий час не спить, виснажується. Відсутність розкриття ш/м за шкалою Бішопа протягом чотирьох годин свідчить про хибні пологи.

Лікування:

- седативні, заспокійливі засоби (діазепам до 30мг на добу при в/вму введенні; 1мл 2% розчину промедолу); (С)

- за умови неефективності – однократне застосування токолітичної терапії β₂‑адреноміметиками (гексопреналін 25мкг (5 мл) у 500мл фіз. р-ну в/в повільно (10–15 крапель/хв) з урахуванням протипоказань. (А)

- підготовка до пологів інтравагінальним введенням простагландину Е_2. (А)

Протипоказання до застосування β₂-адреноміметиків: (А)

- гіперчутливість;

- передчасне відшарування плаценти;

- маткова кровотеча;

- ендометрит;

-серцево-судинні захворювання з порушеннями серцевого ритму, або тахікардією;

- міокардит, вади мітрального клапану, стеноз аорти;

- тяжкі ураження печінки та нирок;

- гіпертиреоз;

- глаукома.

Побічна дія β₂-адреноміметиків: (А)

- біль голови, запаморочення;

- тремор, тахікардія;

- шлуночкова екстрасистолія;

- болі у серці, зниження АТ;

- гіпокаліемія, зниження діурезу;

- набряки.

У новонародженого можливі гіпокаліємія та ацидоз.

У разі виникнення тахікардії у роділлі (>100уд/хв) показано введення верапамілу та препаратів калію. Обсяг інфузійної терапії не має перевищувати 1,5 л/добу. Гексопреналін зменшує ефективність глюкозознижуючих препаратів. Введення глюкортикоїдів на фоні інфузії гексопреналіну може спричинити набряк легень у роділлі.

Протипоказання до застосування простагландинів: (А)

- органічні захворювання серця;

- бронхіальна астма, алергічний бронхіт, емфізема, бронхоектатична хвороба, туберкульоз;

- виразкова хвороба шлунка, виразковий коліт;

- тяжкі порушення функції нирок та печінки;

- глаукома;

- епілепсія;

- тиреотоксикоз;

- захворювання крові (серповидноцелюлярна анемія, коагулопатія);

- системні захворювання сполучної тканини;

- інфекції нижніх відділів статевих шляхів;

- алергія на простагландин Е₂;

- оперована матка (кесарів розтин, консервативна міомектомія), міома, аномалії розвитку матки.

Не використовувати естрогени та простагландин F2a з метою підготовки до розродження.

Діагноз аномалій пологової діяльності встановлюється після динамічного спостереження за роділлею протягом 8 годин у латентній фазі і 4 годин у активній фазі, у порівнянні із графіком розкриття ш/м і просування передлеглої частини по пологовим шляхам нормальної партограми.

Діагностика незадовільного прогресу пологів (С)

Слабкість пологової діяльності

Слабкість пологової діяльності - характер пологової діяльності, при якому перейми мають недостатню силу і тривалість, проміжок часу між ними збільшується, при цьому сповільнюються згладжування і розкриття ш/м та просування голівки плода по пологових шляхах у першому або другому періоді пологів.

Діагностика і лікування слабкості пологової діяльності при пологах у потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів (В, С)

Лікування (А)

За відсутності протипоказань застосовують медикаментозні схеми стимуляції пологової діяльності.

Умови призначення утеротонічних засобів:

- відсутність плідного міхура;

- відповідність розмірів плода і тазу матері.

Протипоказання до призначення утеротонічних засобів:

- клінічно та анатомічно вузький таз;

- оперована матка;

- аномальні положення та передлежання плода;

- дистрес плода;

- повне передлежання плаценти;

- передчасне відшарування нормально та низько розташованої плаценти;

- стріктура піхви;

- відновлений розрив промежини III ступеня;

- дистоція, атрезія, рубцеві зміни ш/м;

- гіперчутливість.

1. Методика введення окситоцину

з метою лікування слабкості пологової діяльності.

З метою в/в інфузії 1мл окситоцину (5 ОД) розчиняють у 500 мл 0,9% NaCl. Починається введення зі швидкістю 6 – 8 крапель/хв. (0,5-1,0 мОД/хв). При досягненні ефекту через 30 хвилин швидкість введення залишається попередньою. У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожних 30 хвилин на 6 крапель (0,5 мОД/хв). Максимальна швидкість введення не має перевищувати 40 крапель/хв.

Критерієм досягнення регулярної адекватної пологової діяльності без гіперстимуляції матки вважається наявність 4–5 маткових скорочень за 10 хвилин при тривалості скорочень 40 – 50 сек. Родопосилення проводиться зі спостереженням за станом плода.

2. Методика введення простагландинів

з метою лікування слабкості пологової діяльності.

Простагландин Е₂ - латентна фаза пологів. Для в/в інфузії 0,75мл (1 ампула) простагландину Е₂ (випускається у вигляді концентрату для інфузій) розчиняють у 500 мл 0,9% NaCl, вводять крапельно. Початкова швидкість інфузії, яку підтримують не менше 30хв., складає 5-8 крапель/хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою. У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту (не більше 25 – 30 крапель/хв).

Простагландин F_2a - активна фаза пологів. Для в/в інфузії 5мг простагландину F_2a розчиняють у 500мл 0,9% NaCl і вводять крапельно зі швидкістю 6 – 8 крапель в хвилину. Початкова швидкість інфузії, яку підтримують не менше 30хв., складає 5 - 8 крапель/хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою. При відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту (не більше 25 – 30 крапель/хв).

Ускладнення. Передозування призводить до розвитку гіпертонусу матки, скорочення набувають характеру судом, погіршується матково-плацентарний кровообіг, розвивається гіпоксія плода; зростає загроза відшарування плаценти, ризик родової травми та хірургічного втручання за невідкладними показаннями.

Надмірно сильна пологова діяльність

Надмірно сильна пологова діяльність розвивається раптово. Сильні перейми відбуваються через короткий проміжок часу, частота скорочень матки більша 5 протягом 10 хвилин, що сприяє швидкому та повному розкриттю маткового вічка.

Швидкими вважають пологи, що тривають менше 6 годин у першонароджуючих і менше 4 годин у повторнонароджуючих, стрімкими – відповідно менше 4 та 2 годин. Вони призводять до виникнення травм у матері та плода (глибокі розриви ш/м, піхви, промежини, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, гіпотонічна кровотеча, розрив пуповини, крововилив у головний мозок, кефалогематоми).

Лікування полягає в немедикаментозному коригуванні сили і частоти переймів. Роділля повинна лежати на боці, протилежному позиції плода.

При розкритті ш/м менше 6 см та відсутності протипоказань, для зменшення інтенсивності пологової діяльності можливе застосування токолізу β₂-адреноміметиками, які покращують матково-плацентарний кровоток та стан плода. Для проведення токолізу гексопреналін 25мкг (5мл) розводиться у 500мл 0,9% NaCl і вводиться в/в крапельно повільно, починаючи з 8 до 10–15 крапель/хв., (не перевищувати частоту введення 15 - 20 крапель/хв) під спостереженням за активністю перейм. (В)

Дискоординована пологова діяльність

Дискоординована пологова діяльність — порушення координації скорочень різних відділів матки. Клінічна картина характеризується гіпертонусом нижнього сегменту, нерегулярними, сильними, різко болючими переймами і нагадує таку при загрозі розриву матки.

Клінічні ознаки дискоординованої пологової діяльності:

• біль;
• порушення ритму переймів;
• набряк та відсутність динаміки розкриття ш/м;
• уповільнення або відсутність просування голівки;
• відсутність синхронної хвилі скорочень у різних відділах матки;
• гіпертонус нижнього сегменту матки (зворотний градієнт);
• судомоподібні перейми (тетанія матки);
• дистоція ш/м.

Лікування проводять залежно від причини дискоординації пологової діяльності: (В, С)

• пролонгована епідуральна анестезія;

• проведення токолізу (гексопреналін 25мкг (5мл) розводиться у 500 мл 0,9% NaCl і вводиться в/в крапельно повільно, починаючи з 8 до 10–15 крапель/хв. не перевищуючи 15-20 крапель/хв. під спостереженням за активністю перейм).

На всіх етапах лікування аномалій пологової діяльності має проводитись спостереження за станом плода та здійснюватись немедикаментозна профілактика гіпоксії плода (зміна положення тіла роділлі, регуляція дихання).

У третьому періоді пологів застосовують активну тактику ведення.

За умови наявності протипоказань до корекції пологової діяльності, при неефективності медикаментозної корекції аномалій пологової діяльності методом розродження є операція кесаревого розтину.

Прогнозовані ускладнення залежно від типу порушень пологової діяльності